«Лісник» з чужого лісу

Олег Мужчиль, він же боєць Правого Сектора з позивним «Лісник» став відомим широкому загалу після своєї смерті. «Лісника» було ліквідовано в ході затримання спецгрупою СБУ – при затриманні на квартирі Мужчиль відкрив вогонь на ураження, в результаті чого було поранено двох офіцерів спецназу, один з яких помер через кілька годин.

Сама спецоперація одразу ж стала «темою дня» для ЗМІ, адже в мирному Києві було затримано групу диверсантів з 6 чоловік, 3 з яких – громадяни РФ, вихідці з Північного Кавказу. В диверсантів виявили більше 4 кілограм вибухівки, декілька десятків бойових гранат, арсенал стрілецької зброї та кілька тисяч(!) набоїв до неї. Пізніше з’явилася інформація, що вбитий в ході спецоперації диверсант – боєць одного з добровольчих батальйонів. В повітрі вчергове «запахло зрадою».

Через кілька днів «зраду» частково розвіяв колишній провідник Правого Сектору Дмитро Ярош. Він заявив наступне: «Олегу Мужчилю не довіряв ніколи – на те були свої причини. З ним на війні зіткнувся один раз. Був серпень 2014року, ми тільки вийшли з-під Савур-могили і він з’явився на базі 5-го батальйону ДУК ПС. Сказав, що має бажання долучитися до нашої фронтової діяльності. Мене це зацікавило, бо він був місцевий і люди зі знаннями терену були дуже потрібні.

Якраз прийшла розвідувальна інформація, що в районі Оленівки катаються російські «Тигри». Відповідно, було прийняте рішення відправити у цей район нашу ДРГ для влаштування засідки на російських окупантів. Почалася робота: група вийшла, Олег пішов у головному дозорі й десь загубився… Завдання виконане не було.

Окрім того, після поранення, лежачи в лікарні, я почав відстежувати цілеспрямовану роботу, яку він вів по дискредитації керівництва ПС, сіянню розбрату, плетінні інтриг тощо. Ось така правда життя. Хтось із нього зараз буде ліпити «безкомпромісного борця» і «революціонера». Це ваша справа… Я його таким не бачив». (http://sectorpravdy.com/ua/blog-yarosh/1448-pro-heroizm#sthash.XxlsaVC8.dpuf).

За декілька днів з’явилося інтерв’ю зі ще одним бійцем АТО з позивним «Лісник». Командир легендарного партизанського загону розповів, що інший «Лісник» ніякого стосунку до діяльності партизанського підпілля в тилу бойовиків не мав. По суті, це просто людина, яка обрала собі той же позивний, що й відомий на той час командир диверсійно-розвідувальної групи. Інформаційна спрага суспільства була втамована, і тому інтерес до Мужчиля швидко згас. Але, скоріше за все, передчасно.

Справа в тому, що в середовищі учасників громадської організації «Тризуб», яка була однією з засновниць «Правого Сектору», і членом якої був Мужчиль, почали поширюватися чутки про давній зв’язок «Лісника» з російськими спецслужбами. Деякі «Тризубівці» вважають, що Мужчиль був завербований ще в 1996 році, коли воював в Чечні проти федеральних сил РФ. Тоді його було захоплено в полон російськими військами і Мужчиль декілька місяців провів у фільтраційних таборах російських спецслужб. Проте, це перебування не скінчилося для нього жодним негативним чином – Мужчиль був випущений на волю. Даний випадок став приводом для підозр та недовіри до Олега Мужчиля – його побратими чудово усвідомлювали, можливі причини такого поблажливого ставлення з боку російських силовиків. Багато з них переконані, що Олега Мужчиля було завербовано в якості «крота» в середовищі українських націоналістів. Тим більше, цікавим для росіян він був ще й тим, що родом походив з Донбасу, і був членом саме Донецького осередку націоналістичної організації. В результаті, в 2002 році Мужчиль покинув ряди Донецького осередку «Тризубу». Більшість його товаришів в подальшому були арештовані, деякі отримали судимості.

Такий штрих до портрету Олега Мужчиля надає цьому «інформаційному пазлу» завершеного вигляду. Людина, яка в далекому 1996 році потрапила до рук російських силовиків як боєць чеченських збройних формувань і вийшла з фільтраційного табору на волю за кілька місяців, в 2014 році намагався поширювати заклики до терористичної діяльності проти України в середовищі добровольчого руху, і нарешті, в 2015 з арсеналом зброї та трьома бойовиками з Північного Кавказу готував диверсію в українській столиці. На чий «ліс» працював цей «Лісник» — питання, радше, риторичне…