Боевики расстреляли собственные позиции

В рядах противника продолжает ухудшаться ситуация

Боевики активно употребляют наркотики и алкоголь, что приводит к росту потерь личного состава. ОБ этом сообщает Главное управление разведки Минобороны Украины.

Так, по данным ведомства, ночью 3 марта минометные расчеты 7 отдельной мотострелковой бригады обстреляли собственные передовые позиции.

"Командованием соединения принимаются меры по сокрытию факта "дружественного огня", – отметили в разведке.

Операція «Націоналізація». Як Захарченко і Плотницький стали українською Маргарет Тетчер

Як стверджують в СБУ, «націоналізовані» в ДНР підприємства планують передати структурами олігарха Сергія Курченка, який переховується на території Російської Федерації. Про це свідчить зміст перехопленої телефонної розмови Олександра Захарченка. Втім, на практиці це не просто рейдерське захоплення підприємств руками бойовиків. Зрозуміло, що ніяких інвестицій підприємства не отримають, оскільки знаходяться в зоні військового конфлікту. Ані Ахметов, ані Курченко, ані будь-який інший власник не зацікавлений вкладати кошти у розвиток заводів і шахт, які завтра можуть опинитись в епіцентрі бойових дій. Та й самопроголошені «республіки», перебуваючи у вельми хисткому положенні, не можуть дати жодних гарантій власникам тамтешніх активів. Відтак найбільш вірогідна стратегія нових власників буде є дуже простою: частину підприємств можуть «евакуювати» в Росію, а решту – якомога скоріше розграбувати, поки це дозволяє ситуація.

Власне, нічого принципово нового не відбуватиметься. Протягом останніх двох років така доля спіткала чимало підприємств на теріторії «республік». Частину з них перевезли в Росію, частину – розпиляли на металобрухт. Різниця полягає лише в тому, що мародерство не супроводжувалось голосними заявами про «націоналізацію» та інформаційною кампанією. Крім того, чимало підприємств, зокрема шахт, були закриті. Нездатність і небажання «республіканської» влади управляти складною інфраструктурою промислового регіону робить процес деіндустріалізації Донбасу фактично неконтрольованим і череватим тяжкими екологічними наслідками. Це красномовно свідчить про цілковиту управлінську неспроможність керівництва ЛНР та ДНР. Тому важко уявити, що за «націоналізацією» стоять якісь реальні економічні розрахунки, а не просте бажання «віджати» українську власність.

Ліквідація

Деякі політологи вже встигли пов’язати «націоналізацію» з визнанням Росією «республіканських» паспортів і зробити висновки щодо реалізації придністровського сценарію на Донбасі. Але поки що такі прогнози видаються спірними. Єдине, що можна стверджувати напевно – це те, що руками сепаратистів відбувається остаточне знищення радянської промислової спадщини Донбасу. Не секрет, що основні підприємства Донеччини та Луганщини були збудовані ще в радянські часи. Частина з них, особливо вугільних, вже тоді вичерпали свій економічний потенціал і вже не піддаються модернізації. Через це ще задовго до війни Донбас перетворився на депресивний дотаційний регіон. Приміром, у 2012-му році Донеччина та Луганщина перерахували до держбюджету близько 21 млрд грн, а отримали з нього 44 млрд, в тому числі – 14 млрд на фінансування вугільної галузі.

Однак, за роки незалежності Київ так і не наважився зайнятися проблемами «іржавого поясу» України. Для цього урядам бракувало політичної волі, адже ліквідація архаїчних та неефективних підприємств викликала б величезне соціальне невдоволення населення. Тому два десятиліття проблему воліли не помічати, передаючи її у спадок політичним наступникам. З подібними проблемами стикались всі країни, які мають старопромислові регіони, які рано чи пізно доводиться перепрофілювати. Наприклад, у Британії спроби реструктуризації вугільної промисловості виливалися у жорстке протистояння, проблеми в енергетиці і політичну кризу. Однак, Маргарет Тетчер вдалося зламати спротив гірняків та профспілок, в результаті чого Британія позбулася вугільно-промислового тягаря – у грудні 2015-го в країні закрилась остання вугільна шахта.

Сьогодні роль української Маргарет Тетчер виконують Плотницький і Захарченко, які методично знищують рештки радянської і будь-якої іншої промисловості Донбасу. Вугільні регіони Британії тяжко переживали закриття шахт, але там процесом керували компетентні урядовці, причому держава намагалася пом’якшити удар, відкриваючи цільові програми допомоги. Для колишніх гірняків відкривались курси перекваліфікації, видавались кредити на відкриття бізнесу, а у шахтарських містечках створювались нові підприємства. Тимчасом на Донбасі вони не мають навіть права на протест, оскільки ліквідація шахт відбувається під дулами російських автоматів. Сподіватись на якусь допомогу від «республік» також марно, тому соціальні наслідки деіндустріалізації Донбасу будуть дуже і дуже тяжкими.

З історичної точки зору, можна говорити про завершення історії Донбасу як осередку пострадянської промисловості. Якщо окупація триватиме ще декілька років, то тема відновлення Донбасу втратить будь-який сенс – відновлювати буде просто нічого. Тому разом з реінтеграцією ОРДЛО Україні доведеться проектувати новий Донбас, який буде відповідати сучасним економічним потребам країни і світової економіки. Але головною умовою для реалізації будь-яких проектів будуть мир і безпека, без яких регіон не отримає жодних інвестицій. А от коли настануть такі часи, залишається здогадуватись.

Из РФ на Донбасс прибыли гости, - нужно ждать новых диверсий

Семен Кабакаев, волонтер и координатор «Стоп террор», на своей странице в Фейсбуке сообщает о том, что в настоящее время в Донецкой области начались учения инструкторов из главного разведывательного управления РФ, информирует replyua.net. 

По словам волонтера, противник совершал выход в направлении Бахмута, и эту информацию он получил от украинских военных. «Украинские военные приняли этот бой, группа была примерно из девяти человек, отошли без потерь. У наших бойцов потерь также не было. Будем учитывать ситуацию – такие выходы происходят последние четыре дня, и это, скорее всего, плановые учения новых российских военных, прибывших в Донецкую область», пишет Кабакаев.

Волонтер при этом отмечает, что ему удалось поговорить с украинскими бойцами, которые находятся на передовых позициях, и они сказали, что совершенно очевидна работа профессионалов, предположительно, речь может идти об инструкторах из Главного разведывательного управления России. Волонтер добавил, что в ближайшее время будут совершены попытки диверсий, а также новых прорывов

Металлурги России не будут закупать уголь у «Л/ДНР» из-за санкций и спорного качества

Поставки энергетического угля из России на Украину снова под угрозой. Если в 2014-2015 годах Россия, по неофициальным данным, сама останавливала поставки, то сейчас ограничения требует Министерство энергетики и угольной промышленности Украины. Там опасаются, что через РФ на Украину пойдет уголь «ДНР» и «ЛНР», поставки которого блокировали активисты, перекрывшие железнодородные пуьи на Донбассе, пишет российский «КомерсантЪ».

«Я буду вносить на заседании Кабинета министров распоряжение о том, чтобы никакого угля энергетического не было с территории России – имеется в виду, антрацитовой группы», – сказал 3 марта министр энергетики и угольной промышленности Насалик. Идею запрета чиновник связал с информацией о том, что «ДНР» и «ЛНР» обсуждают схему, по которой уголь будет направляться из «республик» для обогащения в Ростовскую область РФ, а потом поставляться на Украину, «но его стоимость будет уже в два раза выше».

В этой связи у «ЛНР» и «ДНР» тоже могут возникнуть сложности: закупать или перепродавать уголь российские промышленники пока не хотят. Как рассказывают источники «Коммерсанта», речь действительно может идти о поставках через Ростовскую область или Южную Осетию (признает независимость «ДНР» и «ЛНР» и признана Россией).

Собеседники «Комерсанта» среди угольщиков и металлургов слышали о том, что предприятиям РФ может быть рекомендовано закупать уголь «ДНР» и «ЛНР» для поддержки оказавшихся в блокаде территорий. Пока одобрения в отрасли эта идея не встретила: угольщикам не нравится перспектива уступить долю внутреннего рынка, а металлургам не нужно столько антрацита, качество которого может оказаться хуже российского.

Как отмечает директор российской группы корпоративных рейтингов АКРА Максим Худалов, крупные металлурги РФ вряд ли станут закупать уголь «республик», опасаясь возможных санкций: практически все они имеют акции и/или облигации, которые торгуются на западных биржах, и экспортируют продукцию в ЕС. Скорее всего, не будут с ним связываться и крупные угольщики РФ. Но Худалов не исключает, что торговать углем «Л/ДНР» могут мелкие трейдеры.

«Хороший угольный трейдер вагон российского угля от угля из "республик" по запаху отличит. Состав угля – это как отпечатки пальцев, если попытаться выдать уголь "ДНР" и "ЛНР" за российский, то контрагенты это моментально поймут, а портить отношения ради помощи соседям желающих нет», – подтверждает собеседник издания среди угольщиков.