У перебіжчиків є шанс пом'якшити собі покарання, або його зовсім уникнути.
Колишні бойовики війська самопроголошених "ДНР" та "ЛНР" переходять на контрольовану Україною сторону, користуючись спеціальною програмою, яку Служба безпеки України запустила кілька місяців тому, повідомляє ТСН.
Більшість пояснює своє рішення тим, що сумує за близькими та не бачить майбутнього за лінією розмежування. В середньому кожні два дні хтось із так званого "ополчення" повертається з окупованої території.
Окрім того, що більше людей стало повертатися, то більше з'явилося бажаючих піти слідом. "Я б виділив кількість бажаючих і кількість тих, хто повернувся, але тенденція відносно перших і щодо других - вона є до збільшення", - розповідає співробітник СБУ Ігор Кутєпов. Перед тим, як повірити у щирість каяття, СБУ ретельно перевіряє перебіжчиків у всіх можливих базах.
Найбільше - чи не скоювали вони якихось злочинів до війни. Більше того спецслужби стверджують - у них є інформація про бойовиків, які служать на боці терористичних самопроголошених республік. Якщо вони відносно чисті – беруть їх у роботу. "ДНРівець" під номером 25 йде з окупованої території, оскільки на цьому боці на нього чекає батько Михайло. Син Олександр живе у Донецьку вже сім місяців. Родом із Краматорська, ходив на мітинги, де підтримували проект "Новоросії".
Після звільнення Краматорська українськими військами його сина хотіли судити. Вироку так і не винесли, бо його Олександра бойовики обміняли на наших полонених солдатів. У СБУ кажуть – коли запропонували йому повернутися – майже не вагався.
Лінію розмежування колишній "ДНРівець" перетинає сам, на контрольованій території його зустрічають силовики і тато. Сюди він повертається повним жебраком, розповідає - там жив на допомогу від батьків, які слали йому гроші, в середньому на місяць 2500 гривень. За службу на тому боці не платили. Каже – повернувся заради родини. Що буде з Олександром далі вирішить суд. Якщо з'ясується, що на його руках немає крові, шанс, що його виправдають, або пом'якшать покарання – є однозначно, кажуть силовики.
Колишні бойовики війська самопроголошених "ДНР" та "ЛНР" переходять на контрольовану Україною сторону, користуючись спеціальною програмою, яку Служба безпеки України запустила кілька місяців тому, повідомляє ТСН.
Більшість пояснює своє рішення тим, що сумує за близькими та не бачить майбутнього за лінією розмежування. В середньому кожні два дні хтось із так званого "ополчення" повертається з окупованої території.
Окрім того, що більше людей стало повертатися, то більше з'явилося бажаючих піти слідом. "Я б виділив кількість бажаючих і кількість тих, хто повернувся, але тенденція відносно перших і щодо других - вона є до збільшення", - розповідає співробітник СБУ Ігор Кутєпов. Перед тим, як повірити у щирість каяття, СБУ ретельно перевіряє перебіжчиків у всіх можливих базах.
Найбільше - чи не скоювали вони якихось злочинів до війни. Більше того спецслужби стверджують - у них є інформація про бойовиків, які служать на боці терористичних самопроголошених республік. Якщо вони відносно чисті – беруть їх у роботу. "ДНРівець" під номером 25 йде з окупованої території, оскільки на цьому боці на нього чекає батько Михайло. Син Олександр живе у Донецьку вже сім місяців. Родом із Краматорська, ходив на мітинги, де підтримували проект "Новоросії".
Після звільнення Краматорська українськими військами його сина хотіли судити. Вироку так і не винесли, бо його Олександра бойовики обміняли на наших полонених солдатів. У СБУ кажуть – коли запропонували йому повернутися – майже не вагався.
Лінію розмежування колишній "ДНРівець" перетинає сам, на контрольованій території його зустрічають силовики і тато. Сюди він повертається повним жебраком, розповідає - там жив на допомогу від батьків, які слали йому гроші, в середньому на місяць 2500 гривень. За службу на тому боці не платили. Каже – повернувся заради родини. Що буде з Олександром далі вирішить суд. Якщо з'ясується, що на його руках немає крові, шанс, що його виправдають, або пом'якшать покарання – є однозначно, кажуть силовики.
Комментариев нет :
Отправить комментарий